Даніїл Шуміхін «Фігури сидять»

Так само, як для позначення відмінності необхідний «Інший», його постать потрібна і для означення спільного, подібності, рівності.

Саме тому для донесення ідеї своєї роботи «Фігури сидять» Даніїлу Шуміхіну необхідні щонайменше дві фігури. Дві сидячі постаті зображені узагальнено і навмисне позбавлені ознак відмінності, загалом будь-якої впізнаваності, тобто  сприймаються насамперед як узагальнений образ людини. За словами автора, вони символізують рівність – соціальну, расову, гендерну. «За видимої подібності тіл їхня розбіжність полягає у знаннях, життєвому досвіді і вмінні ним розпорядитися». У пластиці фігур і лініях на  позір статичних тіл, у стиках площин, з яких будується форма, закладена динаміка і потенційна трансформація: «Фігури перебувають у нерухомому стані, у бездіяльності, але лінії тіл вказують на зміну цього стану – може, лише за мить. Ці тихі перетворення ведуть до узгодженості дій, які не суперечать одна одній, – до конгруентності, що у широкому сенсі означає рівність».

Синхронізуючись у своїй неспішній трансформації, герої співіснують у цій особливій рівновазі. Їхня подібність – радше не тотожність, а гармонійна цілісність, узгодженість. Ідентичність зовнішньої форми передбачає можливість відмінності змісту. Завдяки такому нюансному підходу авторові вдається порушити актуальні дискусійні проблеми сьогодення, залишившись при цьому у просторі художньої образності та уникаючи буквальності висловлювання